Варення з терену
Опис
Восени, коли небо проглядає крізь сонячне листя напівпрозорих віт і стає особливо синім, колючі чагарники у степу готують для сміливців терпкий, смачний та корисний дарунок. Подивишся здалеку – схили синіють! Здається, у них якимсь чином віддзеркалюється синє осіннє небо.
А це терен:) Багато-багато терену, аж схили у сизому серпанку. Терен росте на схилах узлісь, по берегах рік та у ярах. На Миколаївщині можна знайти тернові зарості по берегах Південного Бугу та при польових дорогах. Росте терен на Поліссі та у Карпатах.
У жовтні-листопаді, коли на схилах аж синьо від терену, саме час вирушати на збирання терену, адже це плоди не літні, а осінні, і найсмачніші вони, коли вже вранці трапляються заморозки та зелена трава від інію стає пухнасто-сивою. Тоді терен набуває вже не такого терпкого смаку, і з нього можна готувати чудове варення, компоти та багато інших чудових страв.
У Великобританії та Ірландії терен знають та вирощують з давніх-давен, там це дуже популярна та шанована рослина. Навіть є свято, присвячене йому – 11 листопада щороку святкується День Тернових Ельфів. Правда ж, гарно! Англійці та ірландці не роблять парканів – вони обсаджують свої обійстя природною загорожею з тернових чагарників. А з плодів готують терновий джин та лікери! А ми з Вами зараз будемо варити тернове варення:)
Чим корисний терен? О, багато чим! Терен – потужний природній засіб для міцного здоров’я. Він має антибактеріальну, жарознижувальну та потогінну дію, (чудово для лікування застуд), лікує горло та запалювальні процеси у роті , нормалізує тиск та кровообіг, допомагає скоріше прийти до норми після харчового отруєння, покращує апетит, обіг речовин та стан Ваших нервів:) Але будьте уважні – терен також покращує згортання крові. Напій з сушених квітів чинить послаблюючу дію, а страви з плодів навпаки.
По суті терен – це дика слива, точніше прародич сучасної сливи. Це не ягода, а костянка, бо має одну кісточку всередині. Терен таки схожий на маленьку сливку: крихітну, синю, із характерним терпким смаком. Але, якщо проварити плоди із цукром, то цей смак стає просто неперевершеним. Я досі пам’ятаю тернове варення з садового терену, який ріс у батьків у селі. Яке ж воно було смачнюще! І терен там був великий, соковитий і солодкий. Кущ той хтось вирубав, і кілька років ми лише з ностальгією згадували тернове варення, аж поки під час велосипедних прогулянок довкруж Бугу я, до своєї невимовної радості, побачила, що тут теж росте терен! Мрії збуваються, і ось ми знову ласуємо терновим варенням. Звісно, в дикого терену смак більш терпкий і менш солодкий, ніж у садового, але смак можна налаштувати до своїх вподобань, додаючи більше чи менше цукру. Я поклала менше цукру, ніж терену, хоч звичайно варення з ягід варять у пропорції 1:1. Але я не люблю надто солодке. Мені подобається кислуватий смак. Я і до чаю кладу пів ложечки цукру та кружальце цитрини:) А ви можете пробувати варення та робити, як Вам до смаку.
Звертаю Вашу увагу, що збирати терен варто у чистих місцинах, подалі від трас, заводів тощо.
Інгредієнти:
- 1 кг терену;
- 800 г цукру;
- 2 склянки води (приблизно).
Інструкція:
Зібраний терен гарно промиваємо у ситі під проточною водою, а ще краще залити водою у мисці і хай трохи постоїть, а тоді промити. Викладаємо у емальовану чи нержавіючу каструлю, наливаємо склянку води та засипаємо цукром. Хай постоїть пару годин, або можна варити зразу – терен не дуже соковитий та якщо пустить сік, то зовсім не багато.
Ставимо каструлю на найменший вогник та хай потихеньку гріється. Незабаром ви помітите, що цукор тане і перетворюється на сироп чудового, насиченого фіалкового кольору. Коли весь цукор розтане, сироп почне закипати. Можна час від часу обережно помішувати варення ложкою чи лопаткою, але не часто й акуратно, щоби ягоди залишилися цілими. Варимо хвилин 10-15 при слабкому кипінні, тоді знімаємо з вогню і залишаємо на 3-4 години або на ніч.
Це такий самий принцип приготування варення, як з вишень чи з полуниць: проварювання та настоювання 3-4 рази. Коли тернове варення вистигає, воно стає набагато густішим, як желе чи мармелад. Тому регулюйте густину варення додаванням води. Я спочатку налила одну склянку, а тоді, коли проварювала вдруге, - ще одну. Усього проварила тричі, і після третього разу розфасувала гаряче варення по стерильних слоїках.
Тримаємо слоїки під ковдрою та вистигання, а тоді прибираємо на зберігання до сухого прохолодного місця.
Обожнюю варення з терену, воно дійсно дуже смачне! Солодко-кислувате, мені таке подобається набагато більше, ніж надто солодке, наприклад полуничне. Й характерний терпкуватий смак терену до вподоби, а найцікавіше - збирати терен у чудових місцях на природі:)
Юльєтта, вітаю Вас! погуляла просторами вашого чудового кулінарного сайту, дуже багато гарних, цікавих рецептів, красиве оформлення та фотографіі!!! Перше, що мені впало в око, це рецепт варення з терну... у мене на сайті він також є, обожнюю це терпке варення, яке не так просто приготувати... а головне назбирати ягоди))) його готує моя читачка Вікторія, яка проживає у Прикарпатті, там терну дуже багато.. http://breakfast.net.ua/zagotovki-na-zimu/varene-iz-terna-recept-moejj-chitatelnicy-viktorii.html
судячи по відгукам багато хто навіть не знає, що з терну можна приготувати таку смакоту, тому була приємно вражена, знайшовши рецепт на вашому сайті!
Юльєтта, дуже, дуже тішуся знайомству з вами, давайте будемо підтримувати відносини, ділитися рецептами, порадами та коментарями)))
Ірино, дуже рада вітати Вас на моєму сайті, почувайтеся як удома! 🙂
Щиро вдячна за теплі слова щодо рецептів! Дуже приємно:))
Я обожнюю це варення з терену, і сподіваюся, що завдяки сайту хтось іще дізнається про цей чудовий рецепт. В захваті від того, що знайшовся той, хто також знає та любить тернове варення.
Звісно, будемо дружити! 🙂
Залюбки ділитимусь рецептами та коментарями, адже що їх більше, то краще для сайту:)
А їсти його потім як, кісточки ж лишаються? Чи тільки сиропчик їсти?)))
Шукаю рецепт, бо натрапив на багато терену під лісом, і він вже й ніби стиглий. Пам'ятаю колись бабуся робила щось з терену (чи то варення, чи просто цукром засипала) і там був дуже смачний сиропчик.
Так і їсти - кісточки випльовувати:) Хіба це проблема?
Спробував я зварити варення з терену, але без кісточок. Вийшов джем. Смачний, але злегка відчувається терпкість (зовсім трішки).
Спочатку поварив ягоди з водою, коли розварилися - протер через сито відділивши кісточки і шкірки. Потім вже до отриманої маси додав 800 г цукру на 1 кг маси, варив хвилин 10 після закипання. Додав про всяк випадок ще 6 г агар-агару, поварив ще 5 хвилин, розлив у банки.
Вийшов густий джем з терену, щось новеньке))