Як засушити м’яту для чаю
Опис
Де вечір пахне м’ятою,
Аж холодно джмелю...
Ліна Костенко
Як гарно морозної зимової днини, дивлячись на пухнастий лапатий сніг за вікном, смидіти у теплій затишній кухні та насолоджуватись смаком літнього чаю із м’ятою! Та й восени ці пахощі нагадають про тепле літечко, й буде так приємно випити чашку м’ятного чаю під шурхіт жовтневого дощу чи сонячного кленового листопаду... А щоби в нас увесь рік була така чудова можливість, треба ще влітку потурбуватися про це та заготувати м'яту на зиму. Як засушити м'яту для чаю, я зараз Вам розповім.
Чай із м’ятою не тільки дуже смачний та запашний, він ще й корисний - усім відомо, що такий чай заспокоює нервову систему, тож його гарно вживати і діткам, і дорослим, і дідусям, і бабусям. Якщо раптом Вам не подобаються м’ятні пахощі - як альтернативу, можна готувати чай із мелісою. Ця травка із ніжним ароматом також має заспокійливий єфект та корисна для гарної роботи серця. Мелісу можна засушувати так само, як і м’яту.
Для чаю потрібна перцева м’ята, яку легко упізнати за ароматом. Потріть листочок між пальців та понюхайте... Ооо, від одного ковтка м’ятного повітря можна cп’яніти!
Інгредієнти:
- пучок свіжої перцевої м'яти.
Інструкція:
Я купувала на ринку м’яту, щоб прикрасити полуничний суп. Мені запропонували величезний пучок за 5 гривень. «Куди ж стільки, що я буду з нею робити? - здивувалася я. - Мені ж лише кілька листочків треба!» «Як це - що? - в свою чергу, здивувалася продавчиня. - Засушите на зиму та будете пити чай!» Я вирішила спробувати - з сумнівом, бо діти не люблять м’ятні цукерки, то чи будуть вони пити такий чай? І що Ви думаєте - тепер ми усією родиною п’ємо чай із м’ятою! То чорний, то зелений. Додаємо до чашки пару сушених листочків - і напій набуває особливо приємного аромату й смаку. До речі, при засушуванні зелень набагато зменушується в обсязі, тож цей пучок виявився зовсім не великим. І я думаю, що було б гарно засушити ще такий самий:)
Отже, спочатку м’яту треба вимити. Занурюємо зелень до великої миски з прохолодною водою, тримаємо 3-5 хвилин. Дістаємо та споліскуємо під проточноюю водою. Струшуємо та розладаємо сушитися на рушнику чи на папері, що гарно вбирає вологу.
Можна сушити стебла у цілому вигляді, а потім, коли висохне, подрібнити та скласти на зберігання. Можна не дрібнити, а підвісити, зв’язавши у пучок. Але мені такий спосіб не дуже подобається, бо той пучок припадатиме пилом. Можна зразу порізати кухонними ножицями, а оптім вже сушити, розсипавши по рушнику шаром 1-1, 5см завтовшки.
Для засушування не треба ставити зелень на сонце, бо зелень пересушиться та стане крихкою: краще покладіть її у холодку, куди не потрапляють прямі сонячні промені, у сухому та провітрюваному місці. Наприклад, на підвіконні за жалюзі, або на шафі у кімнаті чи в кухні, щоб дітки чи домашні улюбленці випадково не перекинули розсипану на просушку зелень.
Сушимо м’яту 2-3 доби, доки листя стане не вологим на дотик, а сухим та легким . Якщо недосушите - є ризик, що запас у закритій тарі попліснявіє. Якщо пересушите - листя стане занадто ламким та кришитиметься у труху.
Сушену м’яту пересипаємо для зберігання у суху, чисту тару із герметичною кришкою - наприклад, до скляного чи пластикового слоїку. Зберігаємо у захищеному від світла сухому місці, наприклад у коморі чи кухонній шафі.
Заварити чай із м'ятою дуже просто. Насипаєте до чашки чи заварника чорного чи зеленого чаю, додаєте кілька листочків свіжої чи сушеної м'яти, заливаємте окропом. Чекаєте кілька хвилин, додаєте цукор та лимон за смаком. І насолоджуєтеся!
