Вареники з вишнею

• 200 мл кефіру (1 склянка);
• 1 середнє яйце;
• 1 столова ложка олії;
• 0,5 чайної ложки солі;
• 0,5 чайної ложки харчової соди;
• 325 г борошна (2,5 склянки + трохи для притрушування стола).

• 0,5 кг вишні;
• 4-5 столових ложок цукру;
• 1 столова ложка крохмалю.

Вишні краще за все свіжі, але можна і замморожені, якщо Вам захочеться вареників з вишнею посеред зими, або консервовані у власному соку. Я роблю вареники із вишнями без кісточок, бо не можу уявити, кому сподобається, коли серед ніжного тіста й соковитої начинки на зуб потрапить твердий «сюрприз»! Але декому таки подобається, кажуть, так цікавіше...

• Вершкове масло;
• Цукор;
• Сметана.

Поєднуємо кефір із яйцем, олією, сіллю та содою. Збиваємо усе разом виделкою чи вінчиком.

До окремої миски просіюємо борошно та вливаємо туди рідку суміш.

Перемішуємо спочатку ложкою чи виделкою від країв до центру...

А потім продовжуємо вимішувати тісто руками, доки воно стане однорідким, гладким та еластичним.

Загортаємо тісто у харчову плівку чи пакетик - хай відпочине трохи у теплі, за цей час (10-20 хвилин) волога проникне до молекул борошна, і у тісті утворяться еластичні зв’язки, або, як кажуть кулінари, розвинеться клійковина. Завдяки цьому тісто буде гарно розкочуватися та не стане рватися.

А поки що ми підготуємо вишні. Миємо та очищуємо від кісточок, викладаємо у сито чи дуршлаг, щоб стік сік.

Цукор для начинки змішуємо із крохмалем, картопляним чи кукурудзяним. Крохмаль загущує вишневий сік, що виділяється при контакті ягід із цукром. Тому вареники не розклеюються, а начинка виходить соковитішою.

Притрушуємо борошном стіл, викладаємо половину тіста та розкочуємо, час від часу перевертаючи то одним, то іншим боком, у корж товщиною 2 мм.

Вирізаємо чашкою чи склянкою кружечки.

На центр кожного кружечка насипаємо трохи цукру з крохамлем та виклаадаємо по 3 вишні. Якщо вони мілкі - можна по 5. Вишневий сік не має потрапляти на краї кружків, бо тоді вони не схочуть склеюватись.

Складаємо кружечки навпіл та гарно заліплюємо краї. Можна просто двічі пройтися пальцями по краєчку вареника.

А можна заліпити їх вигадливіше - косичкою. Втім, це тісто трохи товстіше за пісне, тому, мені здається, що косичкою краще заліплювати вареники на воді. Кефірне тісто в цьому випадку виходить надто товстеньким, а я люблю, коли тіста мало, а вишневої начинки багато.

Є ще один спосіб робити вареники. Скочуємо з тіста ковбаску та нарізаємо її на шматочки 1,5-2 см завтовшки.

Кожен шматочок розкочуємо у кружок на столі, притрушеному борошном. Цей спосіб довше, але вареники можна робити якого схочете розміру, незалежно від діаметру чашки, також при цьому не залишається обрізків тіста, як при вирізанні склянкою. Ті обрізки треба знов зліпляти та розкочувати, але кодного разу тісто стає крутішим через потрапляння у нього борошна зі столу.

Вареники складаємо на дошку, притрушену борошном. Зараз їх можна заморозити, а потім перекласти до пакета та зберігати у морозилці. Або зразу ж зварити.

У каструлю наливаємо 2-2,5 л води, трохи солимо (з чверть столовой ложки) та вливаємо столову ложку олії, щоб вареники не злипалися.

Коли вода закипить, обережно опускаємо вареники по одному до окропу.

Варимо на середньому вогні, обережно помішуючи шумовкою, щоб не скупчувалися на дні каструлі. Вода має кипіти не сильно, щоб ніжні вареники від того нуртування не розварилися. Варимо упродовж 3 хвилин по тому, як вареники спливуть, тоді виловлюємо їх шумовкою та викладаємо до миски.

Додаємо до вареників вершкове масло, посипаємо цукром та злегенька струшуємо, щоб перемішалися із танучим маслом. Тільки обережно, щоб вареники не розлетілися по кухні!

Подаємо вареники з вишнею із прохолодною сметанкою!

А якщо змішати сметану із цукровою пудрою та вишневим соком, вийде смачний солодкий соус ніжно-рожевого кольору.

Смачного!