Сливовий соус до м’яса
Опис
Знову кетчуп чи аджика? Соуси до м'яса можна готувати не лише з помідорів: зі слив вони теж гарно смакують!
Сливовий соус до м'яса - це новий, незвичайний, яскравий смак. А який він вийшов яскравий у мене першого разу! Якщо любите історії, вмощуйтеся зручніше: буде і рецепт, і оповідка до нього.
Інгредієнти:
- 1 кг сливи/червона алича;
- 4-5 столових ложок цукру;
- 1,5 столової ложки солі;
- дрібка перцю
- 2-3 зубка часнику;
- 1 чайна ложка коріандру (за смаком);
- 1 чайна ложка сухого меленого імбиру;
- 0,5 чайної ложки суміші перців;
- 4-5 шт. духмяного перцю;
- 1-2 лаврові листи;
- дрібка кардамону.
Інструкція:
Рецепт соусу зі слив я побачила на сайті в подруги. Стало цікаво. Для цього рецепту підходять як звичайні сливи, так і алича. Отож їду якось ввечері на ровері додому, і звернула не туди. Не на ту польову дорогу, буває таке. А дорога раз! - і несподівано вперлася у поле. Отакої. І бачу вже місто попереду, і проїхати нема де. Тож поперлися ми з ровером полем. А там гарно: соняшники світяться, сонечко сідає. Хоча йти і котити так незручно, трава за колеса чіпляється, ровер на грунті буксує. Однак гарно навкруг. І раптом бачу, на краю посадку 6 дерево, рясно всипане червоною аличею! Оце ж те, що мені треба для соусу! Не дарма ми заблукати, все для чогось потрібне:)
Отож нарвала я аличі, додала слив із саду, і вирішила зварити чверть порції соусу. На 500 г, бо в оригіналі - 2 кг, мені то здалося занадто. Все йшло за планом, ось вже час закатати той соус, я його спробувала.. і мені здалося, що він трошки надто солодкий. Додам я трішечки оцту, вирішила я, і додала. Усього х півтори чайні ложечки. Але, як спробувала знов, соус став такий кислючий, що його не можна було їсти!
Що робити, якщо у соусі забагато оцту
Що робити? Додала трошки цукру:). Пробую - кислючий, куди там тим лимонам. тоді я долила води. Але це не допомогло. Вирішила спитати у Гугла, що робити, як переборщищ з оцтом? Гугл каже: цукор, вода, це ми вже пробували... о! мед ще не додавали, та ще соду - проте дуже обережно, бо сода може до невпізнанності змінити смак страви. Тож я додала меду, а коли він не вплинув на смак, то вдалася до крайнощів і насипала дрібку соди. Соус весело зашипів, проте кислим бути не перестав. Я сипонула туди ще 2 чи 3 ложки цукру, а коли впевнилася, що він досі кислий, бухнула туди стільки вод, що соусу стало удвічі більше. Продегустувавши його, я вимкнула газ та пішла спати, збагнувши, що ніц однак не вдіяти, а варити соус опівночі не найкраща ідея.
Уранці я подивилася на соус. Виливати шкода - дарма, чи що, я блукала у полі і варила його пізно ввечері? А що, як... замаринувати у ньому м'ясо? Адже кисленьке надає м'ясу м'якості. Дійсно, м'ясо, замариноване у кислому соусі та запечене у фользі, вийшло дуже смачним! Але ж для маринаду достатньо кількох ложок, а решту куди? І тут друзі порадили закатати маринад у маленькі баночки. Так ми і зробили.
От так файно завершилася ця історія. Але ж мені хотілося таки зробити той соус як слід. Тому шляхом із села ми нарвали ще червоної аличі, а у саду назбирали ще слив. І от я зробила спробу номер 2 - вже на пів порції, 1 кг, і ніякого оцту!
Цього разу вирішила покласти спеціально менше цукру, щоб не вийшло як тоді. Пробую - а він і без оцті кислий! Досипала ще трошкиц цукру - наче однак кислий. Тоді я вирішила: досить бавитися зі спеціями, закатаю як є, справжній смак можна буде дізнатися, коли соус охолоне. Вийшло кисленько, проте смачно.
Рецепт соуса зі слив та аличі
Отака довга історія, а тепер власне рецепт. Промийте сливи, очистіть від кісточок та перемеліть в блендері чи на м'ясорубці.
Сливове пюре доведіть до кипіння, проваріть 15-20 хвилин, раз у раз помішуючи. Тоді додайте сіль та цукор та проваріть на малесенькому вогні 10 хвилин.
Додайте решту спецій, перемішайте і проваріть ще 15-20 хвилин, інколи помішуючи.
Закатайте у невеличкі баночки із кришками, що загвинчуються.
Смачного!